Досвід роботи

Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 97

імені П.І.Шкідченка» Дніпропетровської міської ради

Досвід роботи

на тему:

«Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури»

Підготувала вчитель української мови

та літератури

Кравченко Оксана Володимирівна

2015 р.

Зміст

І. Вступ.

Актуальність використання  інтерактивних

технологій навчання на уроках української мови

та літератури                                                                               - стор. 3 –6.

ІІ. Шляхи впровадження інтерактивних технологій

на різних етапах сучасного уроку української мови

та літератури.                                                                               - стор. 7 - 9

ІІІ. Практичне впровадження інтерактивних технологій

на різних етапах сучасного уроку.                                            - стор. 10-27

ІV. Висновки.                                                                               - стор. 28-29

Додатки                                                                                         - стор. 30-41

        

                                                                          

V. Список літератури.                                                                 - стор.42

І. Вступ.

Актуальність використання  інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури

Повноцінними є тільки ті знання,

які дитина здобула власною активністю.

Йоганн Песталоцці

Вступ.

Сучасний  педагог у навчально–виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час». Тому вчитель має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання.

Школа має бути не підготовкою до життя, школа має бути життям. Досягнути цього можна, створюючи інтерактивне середовище навчання, використовуючи парні, групові, колективні форми діяльності.

Саме при використанні інтерактивних технології учні вчаться шукати інформацію, систематизувати її та узагальнювати. Методичні можливості сучасних педагогічних технології дають можливість вчителю вільно почуватись, використовуючи їх багатогранність та різноманітність. Водночас збільшуються вимоги до вчителя, він повинен стати порадником для учня, зобов‘язаний перебувати в постійному творчому пошуку, володіти основами психології, вміти використовувати на власних уроках сучасні технічні засоби навчання.

Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.

Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

Розробку елементів інтерактивного навчання знаходимо у працях В.О.Сухомлинського, учителів-новаторів 70-80-х років (Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.).

Актуальність проблеми.

Активне використання інтерактивних  технологій передбачає  внесення певних змін у вивчення навчальної дисципліни на певних освітніх рівнях, допомагає реалізації навчальної мети. Завдяки інтерактивним  технологіям відбуваються суттєві зміни у навчальному процесі, в центрі якого за даних умов знаходиться особистість учня, а головною метою стає розвиток інтелектуальних і творчих здібностей школярів, їхньої пізнавальної активності, усвідомлення моральних цінностей, що згодом дасть змогу їм стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, ухвалення важливих рішень, вміння працювати над розв'язуванням нагальних життєвих проблем. Створення й використання у навчанні інтерактивнихтехнологій не тільки сприяють глибокому засвоєнню учнями програмового матеріалу, а й піднімають фаховий рівень педагога. Адже саме йому доводиться критично підходити до наявних інформаційних посібників, створювати авторські розробки, розраховані на засвоєння програмового матеріалу учнями різних вікових категорій та різного рівня сформованості навчальних досягнень. Застосування інтерактивнихтехнологій активно сприяє інтелектуальному розвитку  учасників навчально – виховного процесу, сприяє усвідомленню синтезу літератури з іншими видами мистецтв, вивільняє час для роботи вчителя – словесника безпосередньо над текстом художнього твору, розвиває творчість, критичне мислення школярів.

Метою роботи є дослідження особливостей процесу впровадження сучасних  інтерактивних технологій у навчальний процес та їх використання на уроках української мови та літератури.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1)   виявити мету, завдання і зміст навчанняукраїнської мови та літератури;

2)   розкрити психолого-педагогічні основи використання інноваційних технологій у вивченні української мови та літератури;

3)   розглянути аспекти використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури.

Гіпотеза дослідження:

передбачається, що навчання за допомогою використання сучасних інтерактивних  технологій сприятиме розвитку учнів. 

Об’єкт курсової роботи:дидактичні аспекти використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури.

Предмет дослідження: методика використання  інтерактивнихтехнологій на уроках української мови та літератури.

Методи дослідження:

Теоретичні: 
-  критичний аналіз,

-         узагальнення,

-         систематизація досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел.

Емпіричні:

 -   спостереження, опитування,тестування,бесіди,

      -  аналіз ефективності результатів діяльності. 
Дослідження проводилося в три етапи. 
Перший етап - постановочний - вибір і осмислення теми. Вивчення психолого-педагогічної літератури, постановка проблеми, формулювання мети, предмета, об'єкта, завдань дослідження, постановка гіпотези. 
Другий етап - власне-дослідницький   - розробка комплексу завдань та їх систематичне впровадження, обробка отриманих результатів, перевірка гіпотези. 
Третій етап - оформлювальний   - обробка та систематизація матеріалу. 

Як засвідчує аналіз літературних джерел, проблема використання інноваційних технологій у вивченні світової літратури  ще недостатньо розроблена. Існує суперечність між потребами практики і науковим обґрунтуванням їхньої реалізації.Ось чому, виходячи із актуальності та важливості цієї проблеми була обрана тема роботи.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У першому розділі розглядаються теоретичні засади використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури.

У другому розділі вивчається практичне використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури.

Практичне застосування: для  учителів української мови та літератури та студентів.

ІІ. Досвід впровадження інтерактивних технологій на різних етапах сучасного уроку.

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує якісно нового рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Сьогодні в освіті відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу в центрі його знаходиться той, хто вчиться. Формування особистості і її становлення відбувається у процесі навчання, коли дотримуються певних умов:

- створення позитивного настрою для навчання;

- відчуття рівного серед рівних;

- забезпечення позитивної атмосфери в колективі;

- усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених умовиводів;

- відчуття кожного активним учасником подій і власної освіти та розвитку.

Це формує внутрішню мотивацію до навчання та спонукає до саморозвитку та самоспостереження.

У сучасному суспільстві джерелом знань може виступати не тільки вчитель, а й комп'ютер, телевізор, відео. Учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей, уміти висловити думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

«Інтерактивний» (від англ. «inter» - взаємний і «act» - діяти)- здатний до взаємодії, діалогу.

 «Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання».

Інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загально навчальних, виробленню життєвих цінностей, створеннюатмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія, як стверджують дослідники, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації і виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання учні вчаться демократично спілкуватися з іншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення. При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь вчителем  матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри.

Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні. Враховуючи вищесказане, можна відзначити такі методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань, відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності.

Головна риса інтерактивного навчання— використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів. 
Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити.

Особливістю інтерактивного навчанняє підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Це потребує активізації навчальних можливостей учнів. Уроки повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички та зразки поведінки; пробуджувати в дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись: вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом.

Така робота сприяє розвиткові навичок спілкування, уміння висловлюватись, критичного мислення, уміння спільного вироблення рішення.

Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Перевага інтерактивного навчання в тому, що учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. 

Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю,

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок,

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Ви можете швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше.
Процес навчання -не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання. 

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

ІІІ. Шляхи впровадження інтерактивних технологій  на різних етапах сучасного уроку української мови та літератури.

Уроки української мови та літератури дають безмежний простір  для творчої роботи вчителя та учнів. Одним із кроків підвищення ефективності уроку є впровадження інтерактивних технологій навчання. Тож  розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати при  викладанні української мови та літератури.

Центральною частиною уроку є інтерактивна вправа.
Для подолання складності застосування інтерактивних технологій, на думку О.Пометун, Л.Пироженко,необхідно пам'ятати:
• Інтерактивні вправи потребують певної зміни всього життя класу, багато часу для підготовки як учнів, так і вчителя. Ліпше підготувати незначну кількість інтерактивних занять протягом навчального року, ніж абияк, але часто проводити підготовлені "ігри".

На урокахя дотримуюсь таких правил:
     1. Ніколи і нічого не робити за учнів.
            2.        Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так їм легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знанням і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.
         3.      Уважно слідкувати за рухом кожного учня, в той же час не стаючи стороннім контролером за ходом процесу засвоєння матеріалу дітьми.
     4. Постійно знайомити дітей з тими засобами, які допоможутьучням  успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично.

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Учні у стабільних парах (сусіди за однією партою) або в парах змінного складу (учні протягом уроку обмінюються місцями на зразок конвеєру) пояснюють один одному якесь питання, захищають свою тему, оцінюють результати роботи товариша.

Робота в групах.

Навчання відбувається усередині групи. Учні, об'єднані в групи, взаємодіють усередині них: пояснюють новий матеріал, обговорюють його, оцінюють свою діяльність, готують виступ.                                               Групова форма навчання має кілька значних переваг:                                           -  за той самий проміжок часу роботи можна виконати значно більше;                 - висока результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь;                             - формується уміння співпрацювати, вміло вести дискусію;                                 -  формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми.  Елементи групової роботи можна використовувати на різних етапах уроку.

 “Коло ідей”.(Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох позицій, які групи представляють по черзі.

Технології інтерактивного навчання.

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу .

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів, до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

Мікрофон. Різновидом загально групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Такий вид діяльності надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Організація роботи:

1.  Ставлю запитання класу.

2. Пропоную учням якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один по одному, по черзі беручи слово.

3. Слово надаю тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон. Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше, ніж 0,5 – 1 хвилину).

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Цей прийом дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, я формулюю незакінчене речення і пропоную учням висловлюючись закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Це метод розв’язання проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і йдуть на неї в «атаку». Мозковий штурм застосовую, коли треба мати кілька варіантів розв’язання конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета „мозкового штурму” чи „мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропоную всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою. Усі пропозиції записую на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

При цьому дотримуюсь наступних дій:

1. Під час „висування ідей” не пропускаю жодної. Якщо судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж спробах запропонувати нові і більш досконалі.

2. Заохочую всіх до висування якомога більшої кількості ідей. При цьому підтримую й фіксую навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі – двічі подумають, перед тим як висловлять).

3. Кількість ідей заохочую. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4. Спонукаю всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.

5. На закінчення обговорюємо з учнями й оцінюю запропоновані ідеї. Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність бажано давати їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають здійснювати у тій чи іншій навчальній ситуації). Такі пам’ятки можна запропонувати у вигляді роздаткового матеріалу, плакатів або будь-якої наочності, використовуваної за допомогою технічних засобів навчання.

Навчаючи - учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка. Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку, заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Організація роботи:

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підбираю матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня.

2. Заздалегідь готую таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – „домашню” та „експертну”. Спочатку учні об'єднуються у „домашні” групи, а потім створюються „експертні” групи, використовуючи кольорові позначки.

3. Поділяю учнів по „домашніх” групах. Даю домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп учні розходяться в групи, де вони стануть експертами з окремої теми.

5. Кожна експертна група вислуховує всіх представників домашніх груп і аналізує матеріал в цілому, проводить експертну оцінку за певний час.

6. Після завершення роботи учням пропоную повернутися „додому”. Кожен учень ділиться інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї „домашньої” групи. У „домашніх” групах має бути по одній особі з експертних груп.

Аналіз ситуації. На уроках української мови зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна  використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Метод «Прес» - коли виникають суперечливі думки і потрібно зайняти і аргументувати чітко визначену позицію щодо проблеми. Метод «Прес» має таку структуру:

1.     Позиція «Я вважаю, що …»;

2.     Обґрунтування «… тому, що…»;

3.     Приклад «… наприклад…»;

4.       Висновки «отже, я вважаю…».

 

Дискусія

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Досвід використання дискусій у навчанні дозволяє сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні принципи, які є спільними для будь-яких різновидів дискусії:

         проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання;

         не слід ставити запитання на зразок: хто правий, а хто – ні в тому чи іншому питанні;

         у центрі уваги має бути ймовірний перебіг;

         усі вислови учнів мають бути у руслі обговорюваної теми;

         учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме;

         усі твердження учнів повинні супроводжуватися аргументацією, обґрунтуванням.

При плануванні дискусії враховую кілька важливих моментів: час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи під час навчального заняття; місце, яке має давати можливість здійснювати всі необхідні пересування учнів і створювати оптимальні умови для обговорення учнями проблеми; матеріали необхідні для роботи учнів та наочного подання її результатів, письмові інструкції щодо способу виконання завдання; вміння учнів працювати в групі.

Суттєвим елементом будь-якої технології навчання в дискусії є вступна частина, оскільки саме в ній створюється емоційний та інтелектуальний настрій наступної дискусії. Це своєрідне запрошення до жвавого обговорення визначеної проблеми, яке може бути здійснено у вигляді викладу проблеми, опису конкретного випадку, невеличка рольова гра, демонстрація фільму або ілюстративного матеріалу, запрошення експертів, використання останніх новин, інсценування будь-якого епізоду.

Запорукою успішності дискусії є її чітка організація, якої досягаю завдяки кільком чинникам. По-перше, це – ретельне планування дискусії. Складання плану дає змогу організувати як збирання учнями необхідної інформації, так і проведення самої дискусії. По-друге, чітке дотримання правил ведення дискусії всіма її учасниками. По-третє, обов’язковим є дотримання визначеного регламенту. Краще, коли час залишиться, ніж його не вистачить на колективне обговорення і підбиття підсумків. По-четверте, добре продумане й ефективно здійснене керівництво ходом дискусії з боку вчителя: надання учням часу для обмірковування питань; утримання від невизначених запитань та запитань подвійного змісту; зміну напряму думок учнів у разі відхилення їх від основної теми і мети дискусії; пояснення висловів дітей системою уточнюючих запитань; попередження надмірних узагальнень; збудження учнів до поглиблення думок та інші.

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри взаємоповаги. Тому бажано знати правила культури ведення дискусії. Учням можна запропонувати такі правила:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

2. Не перебивайте того, хто говорить.

3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.

4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору).

5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.

6. Не змінюйте тему дискусії.

7. Намагайтесь заохочувати до участі в дискусії інших.

У кожному класі можна доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.

«Снігова куля»

("Два — чотири — вісім")

Використовується, коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах тощо. Важливим для навчання як викладення так і вислуховування поглядів, аргументів, характеристики речей, ознайомлення з різними підходами. Переваги методу в тому, що навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід пам'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта.

Організація роботи:

·     Задаю учням питання для обговорення, дискусії тощо.

·     Об'єдную учнів у пари і дайте час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення. Пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.

·     Об'єдную пари в четвірки, обговоривши попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов'язковим.

·     Об'єдную четвірки в більші групи і даю час на обговорення питання, узгодження позицій і вироблення спільного рішення.

«Коло ідей»

Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: ставлю дискусійне питання та пропоную обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.

«Акваріум»

Такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві-чотири групи та запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші учні класу мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою.

«Навчаючись учусь»

Такий вид навчальної діяльності дає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Після повідомлення теми та мети уроку роздаю учням картки із завданням. Їм треба ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Згодом необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуватись до передання цієї інформації іншим у доступній формі.

«Крісло автора»

Метод несе в собі реалізацію підвищення самооцінки учнів.

Організація роботи: поступаюся місцем педагога у класі на користь учня, який іде виголошувати доповідь (реферат, замітку та ін.). Учень, перебуваючи на місці вчителя, відчуває себе достойним високої посади. Це підвищує не тільки самооцінку, а й бажання покращувати свої знання.

Рольова гра, імітація

Мета розігрування ситуації в ролях - визначити власне ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом гри.

«Пошук інформації»

Даний метод застосовую, якщо потрібно якось пожвавити сухий, найчастіше нецікавий матеріал. Суть його в тім, що відбувається командний пошук інформації, що доповнює вже наявну (прочитану мною лекцію або домашнє завдання) з наступними відповідями на питання. Для груп розробляю питання, відповіді на які можна знайти в підручниках, роздавальному матеріалі, документах і т.д. Завжди визначаю час, протягом якого потрібно проаналізувати інформацію й знайти відповіді на питання.

«Карусель»

Суть методу полягає в тому, що утворюється два кільця: внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє кільце – це сидячі нерухомо учні, а внутрішнє – учні через кожні 30 секунд змінюються. Таким чином, вони встигають проговорити за кілька хвилин декілька тем і постаратися переконати у своїй правоті співрозмовника.

«Займи позицію»

Зачитую яке-небудь ствердження і учні повинні підійти до плаката зі словом «ТАК» або «НІ». Бажано, щоб вони пояснили свою позицію.

На уроках літератури передбачаю розв’язання   різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків, гронування, удосконалення усного і писемного  мовлення школярів. Головне моє завдання  - розвивати природні задатки дітей та створювати сприятливі умови діяльності учнів.

Проводжу уроки у формі змагань та ігор, літературні вітальні («Чарівний світ літературної казки»), уроки-вікторини, уроки-інтерв'ю («Знайомство з              Іваном Франком»), уроки-презентації («Життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка») т а інші.

Для ефективного застосування інтерактивних технологій, вчитель повинен старанно планувати свою роботу, а саме: дати завдання учням для попередньої підготовки, прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання.

Для вирішення проблемних завдань, ситуацій на уроках використовую групові та індивідуальні випереджаючі завдання, залучаючи учнів до пошукової, аналітичної  роботи.   Готуючи   повідомлення з теми в групах, учні роблять певні записи, звертають увагу на роль художніх засобів у висвітленні теми (роль опису, деталей, порівнянь тощо). Елементи дискусії на уроці з використанням методу «Прес» дають можливість учням висловити точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, їхньому вмінню аналізувати, узагальнювати, робити власні висновки, співвідносити художній твір із життям.

       Навчання у грі розвиває пам'ять, увагу, уяву, вміння знаходити залежність та закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки та прорахунки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи, допитливості. Використовую різні види конкурсів, вікторин, літературне лото, аукціон знань, створення сенканів, «мікрофон», «істинне - хибне», «літературна плутанина», складання  кросвордів.

       Групові завдання, що отримують учні до уроку, спонукають їх до пошукової діяльності,   використанню   додаткової літератури,   довідників.    Особливо   це важливо при вивченні оглядових тем, де вивчається великий за обсягом літературознавчий,   історико-культурологічний матеріал.  Перед вивченням теми «Календарно-обрядові пісні» учні отримали завдання не тільки розповісти про народні пісні, але й охарактеризувати їх значущість в житті сучасної людини. Залучення до уроків літератури творів живопису спонукає учнів створювати власні ілюстрації, виражати свої почуття щодо літературних творів засобами малюнка, живопису.

Розвитку логічного, самостійного і творчого мислення школярів сприяють різноманітні форми перевірки отриманих знань: пізнавальні та рольові ігри, літературні вікторини та конкурси, тестування, літературні диктанти. Найчастіше ці ігри складають основну частину підсумкових уроків. Учні включаються у підготовку і проведення уроків, виявляючи свою творчість та ініціативу: малюють ілюстрації, добирають додатковий матеріал, інсценують твори.

Позакласну роботу зі школярами проводжу у тісній взаємодії з уроками. На уроках вивчаємо казки - у позаурочний час проводимо конкурси інсценізації казки. Літературні ігри та розваги - найулюбленіша форма позакласної роботи для школярів. П'ятикласники змагаються в конкурсах знавців казок, інсценізують домашнє завдання - уривок із казки, готують завдання для суперників, малюнки для казок. Діти беруть активну участь у складанні сценаріїв конкурсів, ігор, продумують систему заохочень учасників змагань, конкурсів.

 Враховую вікові уподобання та схильності. Відомо, що учням середніх класів цікавіша гра, театральне дійство, старшокласники тяжіють до музики, зокрема й класичної. На уроках та в позакласній роботі застосовую завдання з використанням різних видів мистецтва. Пропоную учням висловити враження від літературного твору у виконанні майстрів художнього слова; передати настрій, враження, почуття від музики, архітектури тощо; передати з допомогою звуку, кольору, запаху, відчуття простору, враження від ліричного, епічного твору; зобразити внутрішній світ літературних героїв у кольоровій палітрі; написати лист до поета, письменника. Учні дають коментар до картини, малюнка, фотографії, готують ілюстрації за мотивами книг, що сподобалися. Подобаються завдання: переробити казку на п'єсу, інсценувати епізоди, описати або створити декорації, костюми для вистав, скласти діалоги. Зростає активність учнів, їхній інтерес до предмета, поглиблюється смак до самостійної роботи. Підвищуються морально-ціннісні  вимоги учнів до себе, відповідальність за свої знання, збагачується їхня мова, розвивається уміння спілкуватися, вести диспут, вільно почуватися на сцені.

Усю свою діяльність спрямовую на формування творчої особистості. Вважаю, якщо ми виховаємо особистість, здатну творчо засвоювати знання і використовувати їх на практиці, ми відродимо інтелектуальний потенціал країни, від якого залежить майбутнє нашої держави.

 Здатність творити – характерна риса більшості дітей. Це дано їм природою. У школі навчання творчості триває. У цьому  процесі розрізняють кілька етапів: розуміння, застосування, аналіз, синтез.

На етапі розуміння учитель дає учням такі завдання: перефразуйте, упізнайте, опишіть, знайдіть, повідомте. На етапі застосування учень розв’язує завдання, застосовуючи свої знання та вміння: візьміть інтерв’ю, розіграйте, подраматизуйте, проілюструйте. На етапі аналізу завдання можуть бути такими: поділити інформацію на частини, відрізнити, поставити запитання, скласти перелік, обговорити. На етапі синтезу завдання такі: запропонуйте, складіть, розташуйте, сплануйте. Учень розв’язує проблему, зводячи інформацію докупи, що потребує творчого мислення.

Наведу декілька методів і прийомів, які я використовую у своїй роботі з метою розвитку творчості у дитини.

Розминка (відкриваємо «скриньку мудрості»).

Замінює організаційний момент. Головна функція — створення сприятливого мікроклімату для творчості. Один з підходів до організації

— обговорення девізу уроку, а найчастіше — «крилатих фраз», які можуть не бути пов'язані з темою уроку. Активізує спілкування не тільки вчителя й учнів, а особистостей.

Сьогодні на уроці ми будемо працювати разом, і я розраховую на вашу підтримку. Кожному хочу побажати, щоб на цьому уроці ви були:

         «У» - усміхненими,

         «С» - спокійними,

         «П» - прогресивними,

         «І» - інтелектуальними,

         «Х» - хоробрими.

Прийом “Ромашка” Блума

Застосовую при вивченні нового матеріалу.  Пропоную учням,  як варіант домашнього завдання,  скласти по темі питання, враховуючи їх призначення. 

Прийоми «Своя опора» і «Ромашка»  Блума допомагають учням краще опанувати  тему, яку вивчаємо.

Прийом «Лови помилку».

Це – універсальний прийом. Він може використовуватися й у роботі із групою, і в індивідуальній роботі. А також на різних етапах уроку:

       на початку – при повторенні;

       у середині уроку – при закріпленні матеріалу, на стадії осмислення;

      наприкінці уроку – при підведенні підсумків, на стадії рефлексії.

Учні шукають помилку, краще групою. Вони сперечаються, радяться, а коли приходять до якоїсь думки, вибирають спікера й пропонують свій аргументований варіант відповіді.

Також використовую вправу «Впізнай героя» - за описом зовнішності чи за певними репліками.

Пропоную вправу «Словесне малювання». Учню потрібно обрати лише одну річ, яка б символізувала художній твір.

З метою розвитку усного і писемного мовлення учнів пропоную їм такі творчі завдання:

«Розповісти події від імені одного з персонажів твору». Наприклад: Розповідь Федька (за оповіданням В.Винниченка «Федькл-халамидник») або «Що б могли розповісти один одному Федько та Толя?

Прийом «Один день з життя героя твору»

«Дні мої, а чим же вас згадати?» -  ці рядки належать Ліні Костенко. Зрештою, у кожної людини в житті настає мить, коли вона сама ставить запитання перед собою. Всі ми прості смертні і володарі світу, генії і невдахи, добрі і злі, рано чи пізно запитуємо свій розум і серце про те, що посіяли по білому світу і що залишили в житті. Розкажіть про найпам’ятніший день у своєму житті. Чи був такий день у літературного героя? Чим він особливий?

Більшість з перерахованих інтерактивних методів навчання відносяться до технологій колективного навчання, коли учням потрібно скооперуватися для виконання завдань, активної роботи на уроці, засвоєння матеріалу і вироблення навичок спілкування при дискусії й аргументації своїх позицій. Величезним плюсом даного виду навчальної діяльності є залучення абсолютно всіх учнів класу у спільну роботу. Труднощі полягають в умінні організувати роботу учнів і привчити їх до такої роботи як постійної. Звичайно, це не все, що можна використовувати. На основі цих методів можна будувати інші, або придумувати щось принципово нове, у цьому і полягає перевага інтерактивного навчання.

У впровадженні інтерактивних методів існує низка типових проблем, з якими стикається велика кількість учнів. Головною проблемою визначаю те, що учень часто немає власної думки, а якщо й має, то боїться висловлювати її відкрито, на весь клас.

Часто школярі не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їх думку, рішення. Учень не готовий у процесі обговорення змінювати свою думку, іти на компроміс. Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи. Нерідко тут виникають труднощі й у малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а більш слабкі учні відразу стають пасивними.

За умови вмілого впровадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навичок роботи в колективі, взаємодії з колективом, навичок проведення чи підтримки дискусії, обговорення запропонованих тем.Тільки впроваджуючи інтерактивні методи навчання учні набуватимуть культури дискусії; вироблятимуть у собі вміння приймати спільні рішення; покращать уміння спілкуватись, доповідати; якісно зміниться рівень сприйняття учнями української літератури – він набуде особистісного сенсу, замість "вивчити", "запам'ятати" стане основним "обдумати", "застосувати".

На завершення треба зауважити, що використання інтерактивних методів навчання накладає вето на позицію "я вчитель (тобто я вище), а ви учні (тобто ви нижче)". Поділ на касти залишився в минулому, а сьогодні нами керує взаємонавчання – учителя в учнів, учнів у вчителя. Адже рівень кваліфікованості педагога залежить від рівня освіченості його учнів.

ІV. Висновки

Уроки формування творчої особистості збагачують емоційний світ учнів; розвивають образну пам'ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, художнє мислення; збільшують потребу творчої праці; підвищують культуру усного і писемного мовлення.

Відомий учений, дослідник впливу творчості на розвиток особистості          Л. Виготський зазначає: «Творчість має місце не лише там, де створюється щось абсолютно нове, а й там, де вноситься своє розуміння, щось по-своєму відтворюється, змінюється, ґрунтується вже створене. Тож якщо є творчий процес, буде, у свій час, результат. Творча людина його обов’язково досягне».

Уроки української мови та літератури є важливою ланкою розвитку розумової діяльності, формування творчої особистості учнів, їх умінь і навичок розв’язувати самостійно проблематичні завдання, конкретизувати зв’язки між окремими предметами і явищами, які стимулюють пізнавальні інтереси, допитливість, дослідницьку активність, бажання знаходити оригінальні рішення.

Успішне виконання цих складних завдань, поставлених при вивченні художніх творів можливе лише тоді, коли вчитель сам досконало володіє знаннями емоційно-естетичної природи слова, постійно використовує у своїй роботі різні форми і методи, що сприяють розвитку відтворюючої та творчої уяви, емоційного сприймання твору і самостійної розумової діяльності, художнього мислення, необхідності творчої праці, культури усного і писемного мовлення.

Лише той учитель зможе досягти поставленої мети на уроці, який досконало володіє психологічними особливостями учнівського колективу, розумно враховує суб’єктивні і об’єктивні фактори, які допоможуть досягти поставленої мети у навчанні, вихованні і розвитку творчої особистості.

Навчання – це і є великий творчий процес як для вчителя, так і для учнів. В учителя є свої улюблені прийоми і методи, що народилися у повсякденній творчій праці. І самими виправданими є ті, що включають учнів в активну, розумову, творчу діяльність - в цьому і полягає повноцінність уроку літератури.

Урок – це єдине русло учителя і учня, де панують взаєморозуміння, бажання розв’язати мету і завдання; сприйняти і творчо осмислити почуте або прочитане. Лише при таких умовах це русло буде прямувати в бажаному напрямку і принесе бажані результати.

Тому вчитель повинен бути завжди в пошуку. І до цього вести своїх учнів, створюючи для них всі умови розвитку їх творчої діяльності.

Треба навчити учня літати, а для цього вчитель повинен літати сам – має бути політ духу, думки, творчості й велике – велике серце, сповнене доброти та любові.

Я бажаю всім вчителям творчості безмежної, як небо, а ідей цікавих стільки, скільки зірок на небі.

Додатки

Цикл уроків з української мови з використання інтерактивних технології

7 клас Тема «Дієприкметник»

Урок № 1

Тема: Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: дати поняття про дієприкметник як особливу форму дієслова, пояснити влас­тиві дієприкметникові граматичні ознаки прикметника й дієслова, формувати вміння розпізнавати дієприкметники у реченнях, з’ясовувати їхній рід, число, відмінок, синтаксичну роль;розвивати увагу, ло­гічне мислення, пам’ять; розвивати і збага­чувати мовленнєву активність учнів;  виховувати повагу до таких моральних рис, як доброта, любов до рідної природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми і форми роботи:частково-пошуковий; пояснювально-ілюстративний;еврістична бесіда;розповідь;бесіда;робота в парах.

Обладнання: динамічна таблиця "Граматичні ознаки дієприкметника"; підготовлені завдання; картки; Глазова О. П., Кузнецов Ю. Б. "Рідна мова" підручник для 7 класу.

Хід уроку

І. Організація класу.

Розминка (відкриваємо «скриньку мудрості»).

-         Сьогодні на уроці ми будемо працювати разом, і я розраховую на вашу підтримку. Кожному хочу побажати, щоб на цьому уроці ви були:

         «У» - усміхненими,

         «С» - спокійними,

         «П» - прогресивними,

         «І» - інтелектуальними,

         «Х» - хоробрими.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

На дошці записаний епіграф уроку:

Учень читає:

Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне.

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно-зелена.

Журавлі курличуть: - Летимо у вирій! –

Пропливає осінь на хмарині сірій…

Б. Чалий

Лексична розминка

а) Пояснити лексичне значення слів “привітний”, “пожовкла”, “курличуть”.

б) Перекласти російською мовою “у вирій” – “в теплые края”.

Фронтальна бесіда.

а) Яка частина мови називається прикметником?

б) Назвати морфологічні ознаки прикметника.

в) Що називається дієсловом?

г) Назвати морфологічні ознаки дієслова.

д) Знайти в тексті епіграфа прикметники і дієслова, пояснити свій вибір.

Привітний                Притомилось        Пропливає

Сонячно-зелена        Не квітне

Сірій                           Курличуть

Пожовклій?

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроків.

Сьогодні ми з вами починаємо вивчати нову тему «Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль» (тему прочитуємо всім класом). Наш урок побудуємо як урок-діалог «Я думаю. Мені цікаво».

ІV. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

1. Бесіда.

- Скільки слів у слові «дієприкметник»?

- Чому?

- Яке це слово?

Методичний прийом «Асоціативний кущ»:

Аналіз морфологічних та синтаксичних ознак частин мови.

2.     Робота з підручником. Робота в парах.

Учні самостійно вивчають зміст правил, один учень («диктор») повільно читає, другий («художник») малює схему, графічно відтворюючи правило.

а) Ознайомлення учнів із поняттям «дієприкметник» (с.121-123).

Дієприкметник – особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією, відповідає на питання який? яке?яка? які? Наприклад: падаюче (яке?) листя (те, що опадає) опале листя (те, що опало).

б) Ознайомлення учнів з граматичними властивостями дієприкметника (с.123).

3. Робота в парах.

Вправа 198 (усно).

Дискусія.

«Якщо дієприкметник — це форма дієслова, то чому ми не вивчаємо його разом із дієсловом?» («Мабуть, тому, що дієприкметник має й озна­ки прикметника»).

«Якщо дієприкметник має ознаки прикметника, то чому його вважають дієслівною формою?»

(«Тому що дієслівні ознаки в ньому виявляються сильніше»).

V.Закріплення та узагальнення вивченого.

а) Робота з картками.

Записати речення. Вказати вид і час дієприкметників.

Зразок.           

Вируюча (річка)— річка, яка вирує.

Вируюча — дієприкметник недоконаного виду теперішнього часу.

Крива, похилена хатинка, з чорною стрі­хою і білими стінами, стояла поміж закину­тих, із забитими вікнами осель. Біля хати сіріли скопані грядки, від воріт до порога вела стежечка (М. Коцюбинський).

б) Робота з підручником

Вправа 200, стор. 123.

VІ. Підсумки уроку.

«Мікрофон».

«Я знаю…»

«Мені цікаво».

Слово вчителя: Ось і закінчується наш осінній урок. І як останні жовті листочки злітають із дерев, так і останні слова звучать зараз.

Ви добре працювали на уроці! Хотілося, щоб ваша наснага, бажання увібрати в себе більше знань та вмінь збереглися надовго. Гадаю, що ту сіру хмаринку, яка пропливала сьогодні на небосхилі нашого уроку ви довго пам’ятатимете!

Минає літо. Осінь вже бреде,

Лісів багрець торкнувся вересневий.

І пахне чебрецем, і листя де-не-де,

Кружляючи,  лягає під дерева.

Спить озеро, дрімає сон-трава.

Про що їй очерет шепоче тихо,

Де  жолудь золотий додолу опаде

І ходить по гриби старенька лісничиха?

Щось марить дуб, вклоняючись землі.

Ніхто того, мабуть, не розуміє…

Ген, потяглись у вирій журавлі,

Та глід в кущах, мов жар, полум’яніє.

(Л. Тендюк)

        Дякую за урок!

VІІ. Оцінювання роботи учнів.

VІІІ. Домашнє завдання:

Стор. 124, впр.202.

Диф. Скласти міні-оповідання про осінь, вико­ристовуючи дієприкметники.

Урок № 2

Тема: Дієприкметниковий зворот. Від­окремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).

Мета: дати поняття про одиничний діє­прикметник і про дієприкметниковий зворот, ознайомити з графічним позначенням дієприкметникового звороту в реченні, фор­мувати практичні вміння встановлювати зв’язок дієприкметника із залежними сло­вами, визначати межі дієприкметникового звороту; роз­вивати логічне мислення, пам’ять;  виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Методи, прийоми і форми роботи:частково-пошуковий; пояснювально-ілюстративний;еврістична бесіда;розповідь;бесіда;робота в парах, групова робота.

Обладнання: динамічна таблиця "Граматичні ознаки дієприкметника"; ілюстрації; підготовлені завдання; Глазова О. П., Кузнецов Ю. Б. "Рідна мова" підручник для 7 класу.

Епіграф уроку:

Рідна земле — вічна радість серця!

Г. Коваль

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Привітання.

2. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.     Перевірка домашнього завдання.

Форма перевірки: взаємоперевірка.

2. Евристична бесіда.

- Які є форми дієслова?

-Що таке дієприкметник?

-Які ознаки дієслова?

-Які ознаки прикметника?

-Які бувають дієприкметники?

ІІІ.Підготовка до сприймання нового матеріалу.

 Виразно прочитати заздалегідь записані на дошці в дві колонки речення. 

У кожному з речень першої колонки визначити дієприкметник. У реченнях другої колонки - дієприкметник та залежні від цього дієприкметника слова. Якими розділовими знаками виділено дієприкметники із залежними словами на письмі? Як читаються речення з дієприкметниками й залежними від них словами?

Квіти сріблені росою. Серце дівоче від людського ока заховане. Копійка нажита трудом.

Квіти, сріблені росою, дивляться на шлях. (В.Сосюра.) Серце дівоче, від людського ока заховане, повне краси і снаги. (М.Вороний.) Копійка, нажита трудом, збережеться довше легкого карбованця. (Нар.творч.)

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

V. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

Ознайомлення учнів із поняттям «Дієприкметниковий зворот.» (с.126).

Коментар учителя. Дієприкметник разом із залежними від нього словами становить дієприкметниковий зворот, який у вимові виділяється інтонацією, а на письмі — комами:

Деревця молоді, укриті білим пухом, тихенько сплять над Волгою в снігу (Л.Забашта).

Слід розмежовувати одиничні дієприкметники, що входять до складу словосполучень «дієприкметник + іменник», які комами не відокремлюються, і дієприкметникові звороти:

Засніжені поля нашого краю. — Поля, засніжені білим пухом, охоплювали безмежний простір нашого краю.

Від означуваного слова до дієприкметника можна поставити одне запитання: твір (який?) написаний, від дієприкметника до залежних слів — декілька: написаний давно твір (коли?), написаний учнем твір (ким?), написаний гарно твір (як?).

У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням.

3. Робота в парах.

Вправа 208 (усно).

Увага! Дієприкметникові звороти, що відносяться до означуваного слова – особового займенника (я, ти, він, вона, вони, ми, ви) виділяються комами не залежно від позиції в реченні.

Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій.

Дніпро, ти в день ясний пливеш, заглиблений в минуле.

VІ.Закріплення та узагальнення вивченого.

Тренувальні вправи.

а) Розставити розділові знаки.

Біля майстерень стояли трактори націлені моторами в степ.

Перелякані грозою коні зупинились.

Через усе село стеляться городи огороджені тинами.

Тепла ніч прикрашена зірками пропливала над селом.

У церкві святково прибраній пахло степом і ладаном.

б) Переробити складні речення на речення з дієприкметниковими зворотами.

Квіти, що принесла мама, поставили на стіл.

Дерева, які посадили учні, зазеленіли навесні.

Сяяла чистотою підлога, яку вимила Марійка.

Твір, який написав учень, високо оцінив учитель.

в) Робота в групах. Лінгвістичне конструювання.

Замініть подані словосполучення двома варіантами словосполучень з дієприкметниковими зворотами – невідокремленими і відокремленими. Зразок: Земля, яку вмив дощ – вмита дощем земля; земля, вмита дощем.

1.Нива, яку напоїв дощ.

2.Хмари, які нависли над обрієм.

3.Земля, яку розбудив перший грім.

4.Дерева, які вкрились листочками.

5.Веснянки, які склав народ.

VІ. Підсумки уроку.

Подумати і дати відповіді:

1. Що називається дієприкметниковим зворотом?

2. Яка роль інтонації під час прочитання речень з дієприкметниковими зворотами? Навести приклади.

3. Розказати про розділові знаки при дієприкметниковому звороті та одиничному дієприкметнику.

4. Як відрізнити одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів?

5. Яку синтаксичну роль виконує дієприкметниковий зворот у реченні?

VІІ. Оцінювання роботи учнів.

VІІІ. Домашнє завдання:

Стор. 127, впр.209.

Урок № 3

Тема: Дієприкметниковий зворот. Побудова речень із дієприкметниковим зворотом.

Мета: закріпити поняття пор дієприкметниковий зворот, удосконалити вміння визначити його  в реченнях та виділяти відповідними розділовими знаками; розвивати вміння складати речення з дієприкметниковими зворотами; виховати любов до природи.

Тип уроку: : урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

Методи, прийоми і форми роботи:частково-пошуковий; пояснювально-ілюстративний;еврістична бесіда;розповідь;бесіда; робота в парах.

Обладнання: картки, роз друки текстів, мікрофон, словник, проектор, екран, комп’ютер, технологічна картка уроку.

Епіграф уроку.

Люби природу не для себе, люби для неї. Вона – це мати. Будь же сином…     (М. Рильський)

Хід уроку

І. Організація класу.

Розминка (відкриваємо «скриньку мудрості»).

-         Сьогодні на уроці ми будемо працювати разом, і я розраховую на вашу підтримку. Кожному хочу побажати, щоб на цьому уроці ви були:

         «Д» - доброзичливими,

         «У» - успішними,

         «М» - мрійливими,

         «К» -кмітливими,

         «А» - активними.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Метод незакінчених речень».

Дієприкметниковий зворот – це….

Дієприкметниковий зворот виділяється комами, якщо…

Дієприкметниковий зворот не виділяється комами, якщо…

На письмі дієприкметниковий зворот відокремлюють касами, а у вимові…

У реченні дієприкметниковий зворот виступає… Його підкреслюють…

         ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

«РОБОТА ЗА ЕПІГРАФОМ»

-         Пояснити зміст висловлювання.

Люби природу не для себе, люби для неї. Вона – це мати. Будь же сином…     (М. Рильський)

-         Що, на вашу думку, буде темою нашого спілкування на уроці?

ІV.Застосування набутих знань, умінь, навичок.

1.      Робота з текстом. Пояснити орфограми, вставити пропущені букви, виписати речення з дієприкметниковими зворотами.

      В..лика в..р..снева тиша стоїть над з..млею. С..ло, зачароване зоряним небом, хороше синіє ро..киданими хатками, біля яких пильно дивлят..ся на схід пот..мнілі соняшники. Зрідка спросоння заскр..пить журавель або гупне рясне яблуко, прол..ється шипучим соком на траву. Небо, обсипане ніби рожами, тихо гасне.

2.     Робота в групах. Лінгвістична гра «Хто швидше».

     Об’єднатися в групи відповідно до рівня складності завдань. Від виділеного дієслова утворити дієприкметник. Речення перебудувати таким чином, щоб дієприкметниковий зворот не відокремлювався комою. Пояснити розділові знаки.
1-ша група (високий рівень)
Листя стало схоже на гору хрумкого печива, якепосипали цукровою пудрою.
2-га група (достатній рівень)
Біля входу в парк, який поріс високою травою, панувала тиша.
3-тя група (середній рівень)
Із пари речень утворити одне, в якому використовувався дієприкметниковий зворот. Підкреслити граматичну основу. Виділене слово розібрати за будовою.
Безмежний степ спав. Його укрив сніг.
4-та група (початковий рівень)
Списати речення, розставити розділові знаки.

     Усі побігли по греблі обсадженій знизу вербами. Небо обсипане ніби рожами тихо гасло.

V.               Закріплення знань.

Робота в парах.  Скласти і розіграти діалог «На уроці української мови», використовуючи вивчений матеріал.

V. Підсумок уроку. Оцінювання.

«Я знаю…»

«Мені цікаво».

VІ. Домашнє завдання.

Високий рівень. Скласти монологічне висловлювання на лінгвістичну тему на основі вивчених відомостей про дієприкметник; навести приклади речень про природу.

Достатній рівень. Скласти 6-7 речень про красу рідного краю, у складі яких використати дієприкметниковий зворот.

Середній рівень. Перебудувати речення, утворюючи від виділених дієслів дієприкметники. Записати речення, відокремлюючи комами дієприкметникові звороти.

Усі побігли по широкій греблі, яку обсадили знизу вербами. Її маленька постать, яку обшила м’яка зеленувата тінь акацій, здавалася надзвичайна граційною.

Початковий рівень. Вправа 210, стор 127.

V. Список використаної літератури

1.                Гін В. І. Прийоми педагогічної техніки. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 176 с.

2.                Калошин В.Ф.,Гоменюк Д.В. Розвиток творчості учнів. Методичний посібник. – Харків. Видавнича група «Основа», 2008. – 111 с.

3.                Куцінко О. Г. Професійний довідник учителя літератури. Харків. Видавнича група «Основа», 2012. (С. 247-248), (С. 250 – 251).

4.                Майстер – клас учителя зарубіжної літератури / Упоряд. Мойсеїв І. – К.: Ред. загальнопед. газ. 2005. – 120 с. – (Б-ка «Шк. світу»).

5.                Сафарян С. Творчість можна не тільки розвивати, а й навчатися їй // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. № 2. –          С. 12-15.

6.  Гадяцький M. В., Хлебнікова T. M. Організація навчального процесу в сучасній школі. — Харків: Видавництво «Ранок», «Векста». — 2004. — 136 с.

7.  Сиротенко Г.O. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. — Харків: Основа. — 2003. — 80 с.

8.  Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова і література. – 2003. - №48. Размещено на Allbest.ru.